ГРЕБЕНЯ́СТИЙ, а, е. З гребенем, гребенями (у 3-5 знач.). В зими, коли випадає багато опадів, на незаборонованій гребенястій ріллі нагромаджуються більші запаси грунтової вологи (Колг. Укр., 9,1959, 16); // Який має вигляд гребеня, подібний до гребеня (у 2, 3 знач.). Ось він [Дніпро] — синій, аж чорний, мов шкура велетня-змія, піднімає свою гребенясту спину, роздимає покручені боки (Мирний, І, 1954, 346); Попереду за морем голубих, гребенястих снігів таємниче темніли якісь хутори (Гончар, Таврія.., 1957, 419).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 162.