Слово "гробак" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ГРОБА́К, а́, ч.

1. Безхребетна тварина, яка пересувається, вигинаючи своє довге тіло; черв’як. Коли б я все оце брала до серця, то давно б уже гробаків годувала своїм тілом (Кучер, Прощай.., 1957, 190); * Образно. Отруйний гробак власницького почуття не давав йому спокою, підводив із ліжка, гнав до Вариної шухляди (Епік, Тв., 1958, 98); * У порівн. [Сотничиха:] А я його, гидкого-бридкого, зневажаю! Він, неначе гробак, точить моє серце! (Стор., І, 1957, 290).

2. Личинка комах або жуків, що живе в землі. З-під картопляного куща вивернувся білий товстий гробак з жовтою голівкою (Донч., VI, 1957, 304).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 172.