ГРО́ХОТ, а, ч., спец. Пристрій для сортування за розмірами сипких і кускових матеріалів. На поверхні [шахти] гідросуміш з труби зливають на грохот, на якому відділяються кусочки вугілля розміром понад 3 міліметри (Наука.., 9, 1959, 14).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 177.