ГРОШИ́НА, и, ж., розм. Окремий металевий грошовий знак. Кричав він п’яним голосом і брязнув на стіл кількома срібними грошинами, що вони аж розкотилися по столу (Гр., II, 1963, 276).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 177.