Слово "груди" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ГРУ́ДИ, е́й, мн.

1. Передня частина тулуба від шиї до живота. Голова її сумно схилилася на груди, руки опустилися донизу (Мирний, І, 1954, 46); Води тут було небагато, і людина стояла у воді по груди (Смолич, І, 1958, 78); // Грудна порожнина, що вміщує серце і легені. У Євгенія широко дихали груди, блищали очі (Фр.,УІІ, 1951, 248); — Таки здорово,зітхнув Мірошниченко.Як сказав Кульницький про землю,здається, не десятини, а серце вийняв з грудей (Стельмах, II, 1962, 143); * Образно. Працівники морів Крають сині простори Грудьми кораблів (Рильський, І, 1956, 109); * У порівн. Я бачу.., як дихає вода і ледве здіймає, неначе груди, руду кору ряски (Коцюб., II, 1955, 265); // перен. Грудна порожнина як місце, де зосереджені душевні переживання. Огей вдихав свіже, весняне повітря і почував, як його груди сповнюються радісним, бадьорим струмом (Досв., Вибр., 1959, 368); Іван вилами перевертав гній, а в грудях наростала злість на пана (Чорн., Визвол. земля, 1959, 26).

Ди́хати (дихну́ти) на по́вні (на всі) гру́ди — глибоко вдихати повітря. * Образно. Підкорені під ноги, вже вороги не встануть. Дихни на повні груди, народе любий мій! (Тич., II, 1957, 10); На по́вні гру́ди — про велику силу якоїсь дії. Гармати бухали на повні груди (Перв., II, 1958, 66); Обороня́ти (закрива́ти) грудьми́ — мужньо битися, захищати кого-, що-небудь. Грудьми обороняючи свою радянську Вітчизну, наша вовіки славна Армія не тільки прогнала з рідної землі загарбницькі полчища.., але й подала руку братньої допомоги народам-сусідам (Рильський, III, 1956, 49).

2. Молочні залози жінки. Голубе світання виразно охоплює її доладну постать, полохливі лінії високих грудей (Стельмах, І, 1962, 106); * У порівн.Тучна земля диха на неї теплом, як колись мамині груди (Коцюб., II, 1956, 42).

Відлуча́ти (відлучи́ти) від груде́й див. відлуча́ти.

3. Верхня передня частина одягу. У сорочках усі груди повишивала [Галя], квітками унизала (Мирний, II, 1954, 250); Ось вона підвелась і поглянула у свічадо. На грудях у неї блищала брошка (Л. Укр., III, 1952, 486).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 179.