ГРУ́ДОЧКА, и, ж. Зменш. до гру́дка 1. Сонце стоїть високо, розпечена земля пашить кожною грудочкою, кожним камінчиком (Коцюб., І, 1955, 285); Я обережно взяв щипцями одну грудочку цукру (Збан., Малин, дзвін, 1958, 22); * Образно. Серце Леоніда раптом стискалося у грудочку (Стельмах, На.. землі, 1949, 545); * У порівн. Побачили [горобці ] якусь поживу і вже грудочками впали на дорогу (Хижняк, Тамара, 1959, 62).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 180.