ГРУПОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до гру́па 1. Потім ішли групові фотографії заводських ополченців (Кучер, Чорноморці, 1956, 145); На фермах налагоджено групове утримання свиней (Колг. Укр., 7, 1960, 4); Груповий політ радянських космічних кораблів являє собою новий найвеличніший тріумф нашої вітчизняної науки і техніки (Ком. Укр., 10, 1962, 45).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 183.