Слово "груша" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ГРУ́ША, і, ж.

1. Садове і лісове фруктове дерево з темно-зеленим цупким листям та плодами, що перев. мають форму заокругленого конуса. Коло пасіки росли яблуні й груші, посхилявши густе гілля.. над уликами (Н.-Лев., ІІ, 1956, 262); Галя безсило опустилася на коліна під самотньою дикою грушею, що зеленим кущем красувалася в житі (Збан., Між.. людьми, 1955, 57).

2. Плід цього дерева. Панських груш не руш: як погниютьсамі віддадуть (Укр.. присл.., 1955, 14); Разом з грушами зривалося й падало на землю червоне листя (Шиян, Гроза.., 1956, 87); * У порівн.Шинкар, видно, при силі був, бо тільки струхнувся, так усі й одскочили, як груші (Мирний, II, 1954, 128).

◊ Наговори́ти (розказа́ти) [,що] на вербі́ гру́ші [росту́ть] — висловити нездійсненні, нереальні, нісенітні думки. — Годі тобі, дівчино! Ти розкажеш такого, що на вербі груші, а на сосні яблука ростуть! (Вовчок, І, 1955, 319); [Оленка:] Вже ви, мамо, наговорите на вербі груші, а на осиці кислиці (Н.-Лев., II, 1956, 499); Така́ пра́вда, як на вербі́ гру́ші — неправда. А може то така, правда, Як на вербі груші (Шевч., II, 1953, 54).

3. Предмет, що мас форму плода цього дерева. Дід Остап посміхнувся і, як дитина, знову надавив грушу сирени (Епік, Тв., 1958, 583).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 183.