ГУБА́1, и́, ж.
1. Кожна з двох шкірно-м’язових рухомих складок, що утворюють краї рота у людей і тварин. Юзя нагнулась над книжкою, і губи.. почали тремтіти (Л. Укр., III, 1952, 642); Кінь, почувши волю, підійшов до воза, довгою губою почав підбирати сіно (Чорн., Потік.., 1956, 78); * Образно. До готового хліба губа знайдеться! (Мур., Бук. повість, 1959, 298); * У порівн. Білий мішок з мукою важко розсівся коло буфета, закопиливши, наче губи, свої краї (Коцюб., II, 1955, 359); // Рожеві, червонуваті краї цих складок, що є зовнішньою частиною слизової оболонки ротової порожнини. Карі очі чорніли, як терен; невеликі повні губи червоніли, як вишня в зеленому листі (Н.-Лев., II, 1956, 224); Жінка злегенька розтулила червоні підфарбовані губи (Досв., Вибр., 1959, 206).
∆ За́яча губа́, мед. — природжене ненормальне роздвоєння верхньої губи в людини. Він.. провів багато пластичних операцій.. заячої губи, вовчої пащі, дефектів носа (Наука.., 9, 1961, 60).
◊ Гу́бу (гу́би) копи́лити (закопи́лювати, закопи́лити) — ображатися, гніватися, сердитися; пишатися, зазнаватися. — Я до неї і звідтіль, і звідсіль, а вона тільки, було, спідню губу копилить (Н.-Лев., II, 1956, 474); Свекруха лається, .. як скажеш що, то — й «дурна і неспособна», як мовчиш —то — «чого губу копилиш?» (Григ., Вибр., 1959, 197); — Пхі, красу знайшли, — сказала крамарева дочка й закопилила губу (Головко, II, 1957. 63); 3 пі́ною на губа́х — з великим злом, ненавистю. — Коли я мав сумнівну приємність бачити тебе востаннє, ти з піною на губах стверджував, немов саме,з моєї вини всі в інституті почали тупцювати на місці (Шовк., Людина.., 1962, 307); Молоко́ на губа́х [не обсо́хло] у кого — молодий, недосвідчений хто-небудь. [Xарлампій:] Ще у вас, панно, молоко на губах не обсохло, щоб на мене лаяти (Стар., Вибр., 1959, 200;; На всю (по́вну) гу́бу: а) великий, значний; справжній. — Та що й казать: Клим — багатир на всю губу (Н. —Лев., III, 1956, 324); б) (з дієсл.) про велику міру чого-небудь. — Можна позаздрить тобі, Семене, ..На повну губу живеш (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 63). Роби́ти з губи́ халя́ву — не виконувати обіцянки, обдурювати, перебільшувати. Не годиться халяву з губи робити (Номис, 1864, № 6867); — Коли хтось робить із губи халяву, тобто розминається з правдою, собачка мій завше гавкає… (Ільч.. Козацьк. роду.., 1958, 39); Як (на́че) ме́дом по губа́х [мазну́ти] — подобатися, дуже підходити, збігатися з бажанням. — Розплановано дуже добре. Мені такий варіант просто як медом по губах (Добр., Тече річка… 1961, 170).
2. тільки мн. Кінці кліщів, лещат і т. ін., що служать для захоплювання, стискування і т. ін. предметів.
ГУБА́2, и́, ж. На Півночі СРСР — поширена назва заток, які глибоко вдаються в сушу. Завданням цієї дослідницької групи було відшукати морський шлях з Обської губи в Єнісей (Видатні вітч. географи.., 1954, 151).
ГУБА́3, и́, ж. У Московській Русі — адміністративно-територіальна округа, що пізніше відповідала повітові.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 185 - 186.