ГУГНЯ́ВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до гугня́вий. Для запису діалектних матеріалів важливо дібрати саме такі об’єкти, щоб мова їх була найбільш типовою для даної говірки чи діалекту, виразною, без будь-яких дефектів чи вад вимови (гугнявість, шепелявість) (Нариси з діалектології.., 1955, 181).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 188.