ГУ́ДИННЯ, я, с., збірн. Те саме, що гу́дина. Знову збираєм городи. Білу картоплю копаєм, Носим в мішках на підводу, Гудиння в купу стягаєм (Гірник, Сонце.., 1958, 42); На баштані, під лісом, дощ прибив гудиння (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 474).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 189.