ГУМОРИСТИ́ЧНО. Присл. до гумористи́чний 1. Він робив більше, ніж обіцяв: не тільки спокійно, але й гумористично ставився до сказаного її чоловіком (Шовк., Інженери, 1956, 208); Тепер він гумористично, жестами й вигуками зображував, як їх бомбили вперше (Гончар, І, 1954, 4).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 194.