ГУ́НЬКА, и, ж., заст. Те саме, що гу́ня. На нім була коротка витерта гунька (Фр., IV, 1950, 466); Поміж гімнастьорок захисного кольору рясніли довгі білі сорочки бессарабських чабанів, ..гуньки подільських хліборобів (Смолич, V, 1959, 691).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 195.