ГУРА́ЛЬНИЦТВО, а, с., заст. Виробництво спирту, горілки з цукристих та крохмалистих речовин; // Галузь господарства, що займається виробництвом спирту, горілки. В цей період [60-70 рр. XVII ст.] основними галузями господарства на Лівобережній Україні все ще лишалися хліборобство і скотарство; важливе значення мало також гуральництво (Іст. УРСР, І, 1953, 284).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 195.