ГУРТКІВЩИ́НА, и, ж. Відстоювання обмежених інтересів гуртка (у 2 знач.); роздрібненість, відсутність єдності в діяльності якого-небудь колективу через відокремленість гуртків. Вважаючи цілком правильною постанову ЦК РКП про художню літературу, необхідно в галузі її розвитку на Україні всіляко прагнути звільнити літераторів та їх організації від тенденції вузької гуртківщини, з метою прилучення їх до широкої культурної революційної творчості (КПУ в резол. і рішен.., 1958, 309).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 196.