Слово "гур-гур" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ГУР-ГУ́Р, виг., розм.

1. Звуконаслідування, що означає звук від удару, падіння, стукання і т. ін. Як ірвоне [Катря] з себе коралі дорогі — геть одкинулатільки вони гур-гуррозкотилися! (Вовчок, І, 1955, 230); Гур-гур… торохнуло й покотилось щось над хатою (Вас., І, 1959, 124).

2. Уживається як присудок за знач. гу́ркати. Та ось він звів очі і оглянув присутніх: малувато зібралось. Аж це в двері гур-гур, хтось зайти хоче, а не відчинить (Головко, І, 1957, 324).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 195.