Слово "гусениця" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ГУ́СЕНИЦЯ, і, ж.

1. Видовжена личинка метелика з кількома парами ніг і гризучим ротовим апаратом. Щоб не допустити пошкодження капусти попелицею, посіви двічі обпилювали п’ятипроцентним дустом ДДТ, а гусениць збирали вручну (Колг. Укр., 8, 1950, 37); Зимують гусениці в коконах, у поверхневому шарі грунту (Зерн. боб. культ., 1956, 201).

2. Широкий ланцюг, що накладається на колеса трактора, танка і т. ін. для підвищення прохідності машини. Не минуло хвилини, як іще два танки горіли, а один — на підбитій гусениці — як повернув сюди боком, так і захряс (Головко, І, 1957, 288); Трактор ляснув гусеницями і завмер, здригаючись від натужного стукотіння мотора (Автом., В. Кошик, 1954, 217).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 197.