Слово "гусячий" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ГУ́СЯЧИЙ, а, е. Прикм. до гу́си 1. Тільки що Тихович наважився увійти в двір, як йому запинала дорогу гусяча череда (Коцюб., І, 1955, 224); По хаті, як густий сніг, літало гусяче пір’я (Н.-Лев., І, 1956, 167).

Гу́сяче перо́ — застругана велика гусяча пір’їна, якою писали до появи сталевих пер. Князь сидів на своїм троні З гусячим пером в руці (Фр., XIII, 1954, 14);

Гу́сяча шкі́ра — шкіра, покрита маленькими пухирцями, що з’являються у людини від холоду або нервового збудження. Не можна лишатися у воді до посиніння губ, ознобу або появи «гусячої шкіри» (Наука.., 7, 1956, 18).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 200.