Слово "гуцули" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ГУЦУ́ЛИ, ів, мн. (одн. гуцу́л, а, ч.; гуцу́лка, и, ж.). Етнографічна група українців, що живуть у гірських районах західних областей України. Там [у Галичині] здавна живуть гуцули, люди сміливі, вродливі і дужі (Вас., II, 1959, 397); Гуцулка в садку біля хати Вишиває сорочку мені (Нагн., Пісня.., 1949, 71).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 200.