Слово "гуща" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ГУ́ЩА, і, ж.

1. Густий відстій, осад на дні посудини, що виділяється з рідини. Кухарі.. піділляли теплою водою гущу з недоварених горошин (Фр., II, 1950, 265).

2. Густий ліс. І серед понурої, осінньої ночі князівський замок в освітленні багаття видавався зачарованим палацом серед непроходимої гущі (Ірчан, II, 1958, 43); // чого. Густі зарості чого-небудь. З розбігу Сахно шубовснула в самісіньку гущу колючого чагаря (Смолич, І, 1958, 90).

3. перен. Місце найбільшого скупчення кого-, чого-небудь. Дихало на мене привітом, теплом могучого рідного народу, і хотілось нирнути в його теплу глибінь, в саму гущу (Вас., IV, 1960, 24); Петро й Саливон незчулись, як і вони опинилися в гущі бою (Панч, Гомон. Україна, 1954, 343); З завмерлим серцем продирався [жовнір] через гущу колючих дротів (Кобр., Вибр., 1954, 183).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 201.