Слово "гущавина" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ГУЩА́ВИНА, и, ж.

1. Місце, де дерева або кущі ростуть дуже густо. В лісі, в гущавині, лежить, схилившись на лікоть, Петруня (Вас., III, 1960, 356); Вузенька стежка вела в саму гущавину (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 66); // чого. Густі зарості чого-небудь. Од часу до часу він спуджував дичину, що або з хуркотом звивалась у повітря, або з плескотом зникала в гущавину очеретів (Досв., Вибр., 1959, 409); Зараз він піде на зелені схили дніпровських круч, загубиться в гущавині дерев (Гур., Друзі.., 1959, 29).

2. Те саме, що гу́ща 1, 3. Ольга добре ним [жаром] обгорнула горщика з борщем. Висунув [Микола], почав насипати з глибокого полумиска, вигортаючи гущавину (Кучер, Трудна любов, 1960, 7); Хлоп’ята дружно пірнали в гущавину натовпу і галасливими табунцями випурхували з-під ніг дорослих (Ткач, Плем’я.., 1961, 11).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 201.