ГІДРОЛІТА́К, а́, ч. Літак, що має пристосування для злітання з води, посадки на воду і плавання. Кілька гідролітаків, по-чудернацькому піднявши хвости, вже занурялися у воду, немов пили її тупими носами (Кучер, Чорноморці, 1956, 104); Капітан-лейтенант Трофімов просив вислати наступного ранку загін гідролітаків (Трубл., II, 1955, 347).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 67.