ГІМНА́СТИКА, и, ж. Система фізичних вправ, яка сприяє загальному розвиткові організму та зміцненню здоров’я. Надавав [Добролюбов] великого значення зміцненню здоров’я ростучого організму і підкреслював роль гімнастики та фізичної праці як засобів зміцнення організму (Шк. гігієна, 1954, 20); Карпо щоранку ходить до річки купатися, а потім займається гімнастикою (Шиян, Баланда, 1957, 152); * Образно. — Але нащо мені се? Навіщо мені ся гімнастика розуму, коли душа моя стогне і рветься від жалю? (Л. Укр., III, 1952, 583).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 71.