ГІРКО́ТНИЙ, а, е, рідко. Сповнений гіркоти. Гіркотна хвиля туги здавила йому груди (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 11).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 75.