ГІРКУВА́ТІСТЬ, тості, ж. Абстр. ім. до гіркува́тий. За селом від вогких лужків повіяло солодкою гіркуватістю вербового цвіту і кори (Стельмах, II, 1962, 274).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 75.