ГІ́РОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до гі́рка 1. Уже з-за гори витикались церкви й біліли хатки по гірочках (Мирний, І, 1954, 94).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 76.