ГІТ, а, ч., спорт. Пробіг коней на певну коротку відстань; заїзд. За умовами змагань на традиційний приз коні повинні бігти три гіти, причому перемога присуджується рисакові, який продемонстрував найбільшу швидкість у двох заїздах (Веч. Київ, 9.УІ 1957, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 77.