ДАВА́ЛЕЦЬ, льця, ч., розм., рідко. Те саме, що дава́льник. -Це справді знайшовся гарний давалець: роботи дає багато, а харч дає видавцем (Н.-Лев., II, 1956, 250).
∆ Дава́льний відмі́нок, грам. Відмінок, який відповідає на питання: кому? чому? Розрізняють шість відмінків: називний, родовий, давальний, знахідний, орудний і місцевий (Курс сучасної укр. літ. мови, 1, 1951, 306).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 202.