ДА́ЙНА, и, ж. Назва різних видів литовських народних пісень. Море грає, котить хвилі білі. П’ять рибалок молодих з артілі Вічну дайну на зорі співають, Горе Мілди до сердець приймають (Шпорта, Вибр., 1958, 299); Його [К. Донелайтіса] устами народ висловив те, що раніше вкладав у різні скульптури, в ручної роботи тканини.., в чудові ліричні пісні-дайни, в казки, пройняті великою мрією (Рад. Укр., 9.1 1964, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 677.