ДАРИ́ТИ, дарю́, да́риш, недок., перех., фольк. Дарувати (у 1,2 знач.). Дарив, дарив з руки перстень — Вона його не взяла (Укр.. лір. пісні, 1958, 228).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 212.