ДАХОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до дах 1. Безперервно налітав вітер на сади, на стару тополю, десь гримів одірваним листом дахового заліза (Шиян, Гроза.., 1956, 227); Надалі слід було б врахувати бажання колгоспників.. і випускати даховий матеріал кількох кольорів (Жилий буд. колгоспника, 1956, 199).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 214.