ДАШНА́К, а́, ч., іст. Член вірменської буржуазно-націоналістичної організації, що виникла в 90-х рр. XIX ст. Зрадники народу —меншовики, дашнаки, муса-ватисти використали труднощі на фронті для посилення контрреволюційної агітації (Рад. Укр., 19.XII 1958, 2); Народження слів: «совєт», «делегат» [у вірменській мові] — це поразка дашнаків, це ніж у серце мусаватистів (Тич., Магістралями життя, 1941, 10).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 215.