ДВОДО́МНИЙ, а, е.
1. Такий, чоловічі і жіночі генеративні органи якого розміщені на різних екземплярах (про рослини). Дика фісташка-рослина роздільностатева, дводомна (Наука.., 5, 1958, 40); Коноплі — типова дводомна рослина (Техн. культ., 1956, 127); Виявилися дуже цікаві речі про цю дводомну деревину [тополю] (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 76).
2. у знач. ім. дводо́мні, них, мн. Клас рослин, чоловічі і жіночі генеративні органи яких розміщені на різних екземплярах.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 220.