ДВОРЯДКО́ВИЙ, а, е. Який утворює або обробляє два рядки одночасно. На заводі «Ростсільмаш» створено дворядковий качанозбирач СПУ-2 з різальним апаратом і копнувачем (Колг. Укр., 9 1957, 30); // У два рядки. Щодо способу сівби проса, то в нашому колгоспі прийнято широкорядний дворядковий стрічковий з шириною міжрядь 45 сантиметрів (Колг. Укр., 6, 1957, 25).
∆ Дворядко́ва строфа,́ поет. — те саме, що двові́рш. Як видатний майстер строфіки, він [М. Рильський] застосував в українській поезії всю гаму строфічних побудов і метрів, починаючи з дворядкової строфи (дистих), через терцину і терцет, катрен, секстину до октави, сонета, онєгінської строфи (Іст. укр. літ., II, 1956. 400).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 225.