ДВІР1, двора́ і дво́ру, ч.
1. Господарська ділянка, на якій розміщені садибні будівлі, та місце біля них (часто відгороджене). Двори коло хат маленькі, на кілька сажнів, не обгороджені од вулиці (Н.-Лев., II, 1956, 401); На горбах видно широкі двори трьох колгоспів (Кучер, Засвіт. вогні, 1947, 88).
2. Сільська хата з усім господарством при ній. Сяк-так зібралися [Векла з дочкою], купили двір і жили собі (Кв.-Осн., II, 1956, 468); [Явдоха:] Вони всі так дивуються на нас.. Батько, скажуть, вигнав рідного сина з двору (Мирний, V, 1955, 139); Хай ще дістає він часом від матері запотиличника, але має і відповідну шану як хазяїн двора (Гончар, Таврія.., 1957, 8); // Одиниця обліку господарств у селі, колгоспі. Колгосп наш «Нове життя» невеликий — 67 дворів (Ю. Янов., V, 1959, 159).
3.іст. Присадибне господарство землевласника — поміщика, монастиря і т. ін.; маєток. Знов забрала в двір Олександру. Тишка взяла до покоїв, а до матері було й не пустить (Вовчок, І, 1955, 36); Сини їх — зосталися в дворі підпасичами (Мирний, II, 1954, 158); Якби не поденна робота в дворі та на панських ланах, то хтозна, як би Мартоха прожила з дрібними дітьми (Л. Укр., III, 1952, 636); // перен. Поміщик і його оточення. Був се чоловік старший, котрий тямив ще покійного графа і панщину і по старій пам’яті ніколи не любив мати діла з двором (Фр., VII, 1951, 175).
4. іст. Виробнича одиниця — завод, майстерня. У Москві був збудований Гарматний двір, де виливали мідні гармати (Іст. СРСР, І, 1957, 98); Івану Федорову вдалося добитись створення в Москві Друкарського двору (друкарні), де він .. надрукував кілька книжок (Іст. СРСР, І, 1957, 125).
∆ Моне́тний двір — підприємство, що карбує монети та виготовляє інші державні знаки. П Г. Соболевський за дорученням російського монетного двора успішно організував виготовлення виробів і монет з порошку платини (Наука.., 3, 1959, 22).
5. Приміщення для тварин, реманенту, різних матеріалів і т. ін. Не менш 70% їх [кормів] доцільно підвезти до тваринницьких ферм і скласти на огороджених фуражних дворах (Колг. Укр., 9, 1959, 22); В артілі почалась реконструкція господарського двору (Рад. Укр., 21.IX 1956, 2); Автонавантажувач.. можна успішно використовувати на товарних дворах залізничних станцій (Наука.., 10, 1956, 7).
◊ Заї́жджий двір див. заї́жджий; Ні кола́, ні (ані́) двора́ див. кіл; Прохідни́й двір див. прохідни́й.
ДВІР2, дво́ру, ч. У монархічних країнах — монарх і його оточення. Прокопій жив в епоху правління імператора Юстиніана І (527-565 рр.) і стояв близько до двору і армії (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 328); // Довірені монарха. Неабияку роль у посиленні незадоволення в країні відіграли також невдачі на фронті і дедалі більш помітна зрада двору (Нова іст., 1956, 65).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 218 - 219.