ДЕВ’Я́ТКА, и, ж.
1. Назва цифри і числа 9; // розм. Назва різних предметів, нумерованих цифрою 9 (трамвая, автобуса і т. ів.); // розм. Кількість із дев’яти одиниць. — Дев’ятка! — доповів спостерігач. Лейтенант перезарядив гвинтівку. Перші два патрони, виявилося, були учбовими. Третій — бойовий. Куля поцілила в центр мішені (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 48); Повітряні машини проходять чітким строєм дев’яток (Літ. газ., 31.VII 1952, 1).
2. Гральна карта з дев’ятьма вічками.
3. Азартна гра в карти.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 229.