ДЕКАДЕ́НТСЬКИЙ, а, е. Прикм. до декаде́нт і декаде́нтство. Але романтики, а найбільше Жорж Санд та найновіші декадентські поети й повістярі найбільше припадали до її [Настусі] нервової, мрійної, випещеної, трохи збоченої вдачі (Н.-Лев., IV, 1956, 229); Умови шаленого наступу реакції після поразки революції 1905-1907 рр. породили пристосовницьку, декадентську літературу, що оспівувала містику, порнографію, песимізм (Рад. літ-во, 2, 1958, 4); Розвиток українського радянського графічного мистецтва відбувався в умовах запеклої боротьби.. проти декадентських течій буржуазного мистецтва (Укр. рад. граф., 1957, 5).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 233.