ДЕКАНА́Т, у, ч. Учбово-адміністративне управління факультету на чолі з деканом. — Сестра дружини твого героя у нас секретарка деканату (Собко, Нам спокій.., 1960,232); // Приміщення, в якому працює управління факультету. Особливо й не сперечався [Абдулла], коли в деканаті повідомили про призначення його на Ташкентський сільмашбуд (Ле, Міжгір’я, 1953, 450); Вже зараз завтрашніх лікарів можна побачити у деканатах. Вони приносять сюди заяви [про виїзд на роботу] (Веч. Київ, 28.ІІІ 1958, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 233.