ДЕКОЛЬТО́ВАНИЙ, а,е, розм. Який має декольте (про одяг); // Одягнений у плаття або кофточку з декольте. Дві дами, вельми декольтовані, при появі сторонніх випурхнули з салону (Головко, II, 1957, 532).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 235.