ДЕЛЬТАПЛАНЕРИ́СТ, а, ч. Спортсмен, який займається дельтапланеризмом. Від маленького майданчика, що притулився до вершини, відштовхнувся перший дельтапланерист, другий, третій… (Веч. Київ, 22.IV 1976, 4).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 678.