ДЕМАСКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. демаскува́ти. Крім безжального осуду мерзенних злочинців — світ хоче побачити на нюрнберзькому процесі остаточне демаскування фашистської демагогії (Смолич, Після війни, 1947, 28); Попередня історія має особливе значення в тих випадках, коли йдеться про демаскування персонажа, що по самій суті свого характеру в даних обставинах пристосовується до оточення й не виявляє себе (Рад. літ-во, 2, 1957, 49).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 238.