ДЕМОНСТРАТИ́ВНИЙ, а, е.
1. Який здійснюється з метою демонстрації (у 2 знач.). Демонстративна відмова; // Сповнений демонстрації. [Биков:] Дивіться, як він демонстративно тримає голову. Він весь демонстративний (Довж., І, 1958, 440).
2. Який супроводиться демонструванням; // Здійснюваний шляхом демонстрації (у 3 знач.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 240.