ДЕМОРАЛІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Викликати деморалізацію. Хай його [театр] не вабить французька оперетка, ані салонне базікання, бо перша деморалізує не так, може, публіку, як артистів (Фр., XVI, 1955, 198).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 241.