ДЕ́ННИЙ, а, е.
1. Прикм. до день 1. Денної пори, хоч і стрінемось, — тільки зглянемось, словечка не перемовимо, розійдемось (Вовчок, І, 1955, 128).
2. Який буває, функціонує і т. ін. вдень; протилежне нічний. Після денної спеки настала вечірня прохолода (Мирний, І, 1954, 68); Приїхав [Каргат] сюди денним поїздом (Шовк., Інженери, 1956, 4); Крізь вузьке вікно скупо проникало денне світло (Чорн., Визвол. земля, 1959, 57); Серед денних клієнтів [ресторану] Крамаренко не вирізняється своїм немодним костюмом (Мур., Свіже повітря.., 1962, 111).
3. Який відбувається, продукується і т. ін. протягом дня, припадає на один день. Пленум ЦК КП(б)У зобов’язує партійні організації.. з першого дня збирання [врожаю] забезпечити виконання і перевиконання денних завдань кожним комбайнером (Рад. Укр., 5.УІІІ 1950, 2); Певне, то й був денний раціон всієї родини (Кучер, Чорноморці, 1956, 394).
∆ Де́нна пове́рхня — поверхня землі. При довготривалому піднятті.. ділянки вся товща порід, що лежить над гранітом, може бути зруйнована і знесена водою, а граніт — вийти на денну поверхню (Наука.., 8, 1958, 22); Поря́док де́нний; рідко Пові́стка де́нна: а) перелік питань, які підлягають обговоренню на зборах, засіданнях і т. ін. [Овчаренко:] Ви тільки послухайте, який порядок денний вони пропонують (Корн., II, 1955, 308); б) листок, на якому записані питання, що обговорюються на зборах, засіданні і т. ін. Матюха з несподіванки так і застиг із повісткою денною в руці (Головко, II, 1957, 57); На поря́док де́нний; На поря́дку де́нному — як чергове завдання. Розвиток соціалістичного суспільства по шляху до комунізму ставить на порядок денний нові питання і проблеми: про перспективи руху вперед, про створення матеріально-технічної бази комунізму (Ком. Укр., 6, 1960, 40).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 242.