ДЕПОЗИ́ТКА, и, ж., іст., розм. Паперовий грошовий знак, обмін якого на металеву монету забезпечувався окремим металевим фондом. До введення депозиток і кредитних квитків золотий полуімперіал на Поділлі коштував вісімнадцять карбованців асигнаціями, а на Азові — двадцять один (Стельмах, Хліб.., 1959, 242).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 244.