ДЕПОРТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех., книжн. У капіталістичних країнах — висилати за межі (своєї) держави. Там [у в’язниці] він просидів ще два роки, а коли прибуло до цієї країни наше представництво, йому сказали, що скоро закінчиться строк його ув’язнення, і тоді його зможуть вислати, депортувати з домініону (Кулик, Записки консула, 1958, 90).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 245.