ДЕРЕНІ́ВКА, и, ж. Настояна на дерені (у 2 знач.); горілка. Пили Сикизку, деренівку І кримську.. дулівку (Котл., І, 1952, 174); І показалася горілка, І де-ренівка, і вишнівка, І мед, і пиво та і квас, Як часом водиться у нас (Рудан., Тв., 1956, 80).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 247.