ДЕРКОТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. деркоті́ти і звуки, утворювані цією дією. Іван Петрович хутко сягнув по сходах і відчинив двері в апаратну залу. Тріщання юзів, деркотіння морзів і якесь дзижчання зразу його приголомшило (Сам., II, 1958, 243).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 252.