ДЕСЯТНИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Бути десятником (у 2 знач.), виконувати обов’язки десятника. Так і не привелося Хомці десятникувати (Мирний, IV, 1955, 214).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 257.