ДЕФІБРИЛЯ́ТОР, а, ч. Апарат, признач. для ліквідації порушення серцевої діяльності (фібриляції). Підключається дефібрилятор. Апарат дає електророзряд у серце і змушує його працювати інтенсивніше (Веч. Київ, 31.VII 1971, 4).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 678.